Неділя про Закхея

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні ми згадуємо розповідь про Закхея, про багатого, знатного чоловіка, який жив у малому містечку, де всі його знали. Він теж хотів побачити Христа, і очі у нього  були, тільки він був такий малий ростом, що в натовпі йому було неможливо Христа побачити навіть здалеку. І тоді він зробив щось, що є просто героїзмом: перед лицем усіх своїх співгромадян, які його знали, які його шанували, які, часом, може бути, тремтіли перед ним, він раптом, як хлопчисько, виліз на дерево, щоб тільки побачити Христа. Потреба в цій зустрічі була в нього такою сильною, що він переміг у собі марнославство, тобто бажання, щоб люди до нього ставилися з повагою та пошаною. Йому раптом стало байдуже: нехай сміються наді мною, нехай освистують мене, але без того, щоб побачити Христа, я далі жити не можу. Що його привело до цього - нам не сказано, але нам сказано, що Христос, Який є серцевідцем, Який знає, що є в кожній людині, зупинився, покликав його і прийшов до його дому.