Неділя, 3 березня 2013 року Божого
Читання Апостола – 1 Коринтян 6, 12-20	Читання Євангелія – Луки 15, 11-32
Неділя про блудного сина    «Батьківські обійми поспіши розкрити для мене: прожив я блудно життя своє, нині надіюсь на невичерпне багатство щедрот Твоїх, Спасе, злиденного мого серця не відкинь. До Тебе, Господи, в скорботі кличу, згрішив я, Отче, проти неба і перед Тобою».  (З Утрені у Неділю про блудного сина)        «Розтративши багатство батьківського дару, з нерозумним скотом паслися ми, окаянні, і, бажаючи його корму, марніли з голоду ненасит­ного. Але повернувшись до милосердного Бать­ка, кличемо зі сльозами: Прийми як наймитів нас, що припадаємо до твого чоловіколюб'я, і спаси нас.  (З вечірні у Неділю про блудного сина) Цей недільний день, який Церква присвячує підготовці до Великого Посту, називається Неділею про блудного сина. У Євангельській притчі, яка читається під час Божественної Літургії, розповідається про сина, який отримав від батька належну йому частку спадкоємства та витратив її для розваг. Коли ж блудний син зубожів та усвідомив свою гріховність, то повернувся до отця і смиренно визнав свою недостойність називатися його сином; та радісний батько, бачачи щире розкаяння своєї заблудлої дитини, прийняв його з радістю і милосердям. Ця притча показує всім нам образ покаяння грішної людини і милосердя Божого до неї.
Святителя Лева, папи Римського Святитель Лев I Великий, папа Римський (440 - 461), здобув прекрасну і різносторонню освіту, яка відкривала перед ним блискучу світську кар'єру. Проте, прагнучи до духовного життя, він вибрав інший шлях і став архидияконом при святому папі Сиксті III (432 - 440), а після його смерті був вибраний, у вересні 440 року, папою Римської Церкви. Це був важкий для Церкви час, коли єретики атакували твердиню Православ'я своїми спокусливими псевдовченнями. Святителю Леву вдавалося поєднувати пастирську м'якість і доброту з непохитною твердістю в питаннях віросповідання. Саме він постав основним захисником Православ'я проти єресі Євтихія і Діоскора, які говорили про одне єство в Господі Ісусі Христі, і єресі Несторія. Він застосував весь свій вплив для того, щоб укріпити збентежену єретиками Церкву і своїми посланнями до святих Константинопольських царів Феодосія II (408 - 450) і Маркіана (450 - 457) діяльно сприяв скликанню IV Вселенського Халкидонського Собору (451) для засудження єресі монофізитів. На Соборі, де були присутні 630 єпископів, оповістили послання святителя Лева до вже покійного тоді святителя Флавіана, Патріарха Константинопольського (447 - 449), як такого, що постраждав за Православну віру від розбійницького Ефеського собору в 449 році. У посланні святителя Лева було викладено Православне вчення про два єства в Господі Ісусі Христі. З цим ученням погодилися всі присутні на Соборі єпископи. Єретики Євтихій і Діоскор були відлучені від Церкви. Святитель Лев постав також захисником своєї вітчизни від натиску варварів. У 452 році він силою свого слова утримав від розорення Італії грізного ватажка гунів Атіли, а в 455 році, коли очільник вандалів Гензеріх вдерся до Риму, він зумів переконати його не завдавати місту руйнування, не палити будівель і не проливати крові. Святитель Лев дожив до глибокої старості. Він наперед знав про свою смерть і приготував себе теплою молитвою і добрими справами до переходу з цього світу у вічність. Він помер у 461 році і був похований у Римі, у Ватиканському соборі. Його літературна і богословська спадщина складається з 96 проповідей і 143 послань, з яких найзнаменитіше, - до святителя Флавіана.