В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Не раз, і не два Євангеліє попереджує нас про те,
що нас буде засуджено, і про те, як ми можемо спастися і не бути осудженими. В
одному місці Господь говорить: Не кожний, хто промовляє до мене: Господи,
Господи! – ввійде в Царство Небесне… Деякі прийдуть і скажуть: Чи не ламали ми
хліб у дворах храму Твого? Чи ми не молились, чи не оспівували славу Твою?... І
я скажу їм: Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!
Отож, не зовнішніми проявами благочестя ми
спасемося. Євангеліє, яке ми читали в день Митаря і Фарисея, вже дещо говорило
нам про це. Фарисей був вірний у всьому зовнішньому, але всередині залишався
мертвим і холодним до того, що є настільки важливим: до любові. Він міг сказати
Господу: Чи не молився я так часто у Твоїм храмі? – і почув би слова, які я
тільки що процитував вам. Він, також, міг би згадати уривок зі Старого Завіту,
де говориться, що мерзотою перед Господом є молитва того, хто не прощає братові
своєму.